• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Історія села Ставки та Скригалівки

Села Ставки і Скригалівка

Площа населених пунктів – 286,8 га

Населення – 637 осіб

Кількість дворів – 631

День сіл – 14 жовтня

До складу Скригалівської сільської ради входять села Ставки і Скригалівка.

Скригалівка (колишня назва - Скраглівка) – центр сільської ради, розташоване за 14 км від райцентру.

Є три версії походження назви Скригалівка. Перша – від першого поселенця Скригалова, друга – від назви вулика – скриги, третя – від прізвища козака Скригаля.

Назва Ставки походить від того, що на території села було багато озерець та мочарів, і відома щонайменше з 1631 року.

До революції села входили до Веприківської волості Васильківського повіту Київської губернії.

Люди тут селилися з давніх-давен. Їх приваблювали ліси, багаті на різноманітну звірину, ставки, багаті на рибу. Населення займалося землеробством.

Історія сіл Скригалівської сільської ради пов'язана між собою. Скригалівку та Ставки ще 150 років тому, під час будівництва церкви (1857 р.), розділяла лише смужка лісу завширшки 500-600 м, а вже на початку минулого століття це став, по суті, єдиний населений пункт, в якому вулиці одного села є продовженням вулиць іншого. Нині на стику сіл утворився спільний адміністративно-культурний центр, де розташовані сільська рада, школа, відділення зв'язку, медамбулаторія, будинок культури, бібліотека та церква. Села з трьох сторін оточені лісами. Через них протікає р. Бистрик, яка впадає в р. Ірпінь. Точної дати заснування сіл у літописних документах немає.

Під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького у 1648-1654 рр. жителі сіл також брали участь у боротьбі проти шляхетської Польщі.

1864 року у Скригалівці було 608 жителів, у Ставках – 588, із них католиків – 384, іудеїв – 54, інші – православні.

Історично так склалося, що жителі Скригалівки та Ставків не знали поміщицького гніту, бо вони належали до так званих «казенних» сіл.

У роки громадянської війни у кожному із сіл були створені комнезами. Для ліквідації не писемності відкрито лікнеп. На два села працювала школа з 4-річним навчанням.

23 липня 1941 року села окупували німецько-фашистські війська. Навесні 1942 року фашисти почали забирати людей на примусові роботи до Німеччини. З Скригалівки та Ставків було вивезено понад 100 осіб молоді. У цьому ж році в навколишніх лісах почав діяти партизанський загін Шаміля Білоєвича Мукачева, в складі якого були й 10 жителів Скригалівки та Ставків. Партизани нападали на поліцейські комендатури, чинили диверсії на на залізничній лінії Фастів-Житомир.

Окупація тривала до 7 листопада 1943 року. Після визволення лінія фронту пролягала за три кілометри в лісі на кордоні з Житомирською областю. Населення було евакуйоване.

Практично всі військовозобов'язані односельці билися на фронтах із німецькими окупантами. За бойові заслуги 322 жителів Скригалівки та Ставків нагороджені орденами та медалями.

Згадкою про ті страшні часи є обеліск, який установлений на Братській могилі, в якій поховано 186 воїнів.

У 1971 році був побудований консервний завод, у 1976 році споруджено нове приміщення школи.

Коментарi